Суми: цукрова столиця, органна музика та янголи-охоронці

Чому на гербі міста аж три сумки і що в них можна покласти? Що є тут такого, що навіть у Парижі хотіли б мати, та чим потрібно пишатись містянам, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Про місто розказала кореспондент ТСН Оксана Солодовник. Біла альтанка стоїть на місці свердловини. У XIX столітті тут шукали нафту. Не знайшли. Дірку прикрили плитою і поставили на ній різьблену дерев’яну капличку, збудовану, кажуть, без жодного цвяха. 

Колись Суми називали цукровою столицею. І все завдяки родині цукрозаводчиків и меценатів Харитоненків. Їм належала ледь не половина нинішніх історичних будівель. Тепер Іван Харитоненко позирає на місто з монумента. “Цукрового” короля, щоправда, за радянських часів, його тут ненадовго змінив Ленін.

Три сумки – це офіційний герб міста. Тут це зображення повсюди, адже за легендою саме три торбинки із золотом знайшли на березі річки козаки-переселенці, і на ці гроші в середині XVII століття почали будувати місто-фортецю. Річка теж зветься Сумка. Тож чи від річки, чи від сумки походить назва – достеменно невідомо.

Із сумками чи без, але люди тутешні здаються не неквапливими. Але куди поспішати – якщо живеш серед давніх соборів і серед дерев, які часто вищі за старі будівлі. Чого не вистачає сумчанам?

“Бракує мені здається шанобливого ставлення до міста у містян самих”, – каже Оксана Солодовник. 

Органіст Орест Коваль оживив для нас потужний інструмент, яким може пишатись місто. Подібних лише півтора десятка на всю країну. Саме завдяки зусиллям пана Ореста Суми стали одним із центрів органної музики. 

Звуки органа лунають в моїй голові, і коли ми йдемо пом’янути героїв війни на Сході на Центральному цвинтарі. Один із них – “Сєвер” Сергій Табала – наймолодший кіборг загинув під час штурму Донецького летовища. Герою України було усього 18 років. 

Янголи-охоронці сучасні межують тут з янголами XIX сторіччя. Ці мармурові скульптури французький скульптор Круазі створив для родинного поховання Харитоненків. Кажуть, їх корпії є в Луврі. Мармурові скульптури родини цукрозаводчиків та меценатів потребують реставрації. А от цукровому заводу вона вже не допоможе. Від солодкої величі Сум залишились лише руїни рафінадного заводу.

На згадку про цукор-рафінад тут і поставили цей куб. Його особливо полюбляють діти. А ми вирішили підкорити солодку вершину Сум”, – розповіла кореспондент.