На Сумщині люди вигодовують лелеченя

У селі Піски Буринського району люди вигодовують лелеченя, яке залишилося саме. Всі лелеки, що живуть в цих місцях, вже відлетіли. Місцеві жителі ловлять для нього рибу і піднімають її у гніздо, бо лелеченя не літає. Про це йдеться у сюжеті UA:Суми.

Наталія Вигоняйло, мешканка с.Піски: 
“До нас завжди прилітають лелеки, це пара, і в них маленькі лелеченята, і десь вони тепер зникли. Тепер залишився один лелека, і ми його кормимо. Чи бросили їх, тому що вони були слабенькі лелеченята, чи десь загинули – незрозуміло,  і лелека залишився.” 

Валентина Черевищенко, мешканка с.Піски: 
“Я бачу, що уже дві неділі не прилітають  старі лелеки, думаю, наверно ж бросили. Бачу, одне слабеньке таке, начинає падать, а це таке ще борзке, ну і почали годувать.”

Ігор Москаленко, мешканець с.Піски: 
“Подумали, пошевелили мозгами, потому шо птица умірає, і сделали таку шлігу, по-нашому, по-простому сказать, і начали кормить. Рибку ловимо. А  води, конечно, не придумали ще, як подать йому. – То він без води там? – Ну конечно, риба ж – вона сочна, з річки.”

Місцеві жителі розповідають, що лелеченяті місяці 2-3, воно не літає. Вільям Олександрович живе у Пісках на дачі, розповідає, що ловить рибу цілими днями, оскільки зараз він у відпустці.

Вільям Залога – дачник: 
“Він вже ожив, вже стає на ноги. І він вже знає, що ми його годуємо, підходить до краю, наприклад, бачить, що я вихожу, підходить до краю і дивиться вниз.”

До настання холодів планують зняти лелеченя зі стовпа, де він житиме потім – ще не вирішили. Місцеві жителі розповіли, що це не перший випадок, кілька років тому вони виходили лелеку та передали його на страусину ферму. Ми звернулися з проханням прокоментувати ситуацію до науковця – біолога Сергія Шевченка. Він розповів, що лелеки – м’ясоїдні птахи, краще їм давати невеличкі кусочки м’яса та курячі потроха. І тепер птах залишиться жити з людьми.

Сергій Шевченко, біолог: 
“Якщо на зиму, то можна в курятник їх, ну вони не витримують нижче +3, якщо в курятнику буде мінусова температура, то вони можуть і замерзнути, їх найкраще поміщати в коровник, з коровами, в коровнику завжди тепло. Ну, буває і додому забирають, і вони живуть вдома, у людей. Вони дуже прив’язливий птах, прив’язливий. На весну їх випускають на вільні хліба, вони пасуться самі, але додому завжди приходять.  Здичавіти вони вже не зможуть, може, навчиться літати, а в дику природу вже не повернеться, буде жити з людьми.”