Деморалізація медичних рабів, або коли масово розбіжаться некомерційні комунальні підприємці

У слуг народу багато фронтів. Але «бути чи не бути» для «зелених» вирішуватиметься, у тому числі, на коронавірусному фронті. Без перебільшення солдатами, на яких сьогодні тримається влада Зеленського є медики. Причім переважно санітарки та медсестри. Так само як на початку 2014-го солдатами, на яких трималася влада Януковича були загони «Беркуту», нацгвардія та міліція.

Янукович не раз присягав на вірність силовикам і гарантував їм недоторканість при організації бойових дій проти революціонерів. До цього він додавав неформальну матеріальну стимуляцію для тих, хто його обороняв. Гроші з спеціальних квартир завозилися прямо в урядовий квартал.

Карантин призначений для того, аби розтягнути у часі медичну допомогу для ускладнених випадків коронавірусних пневмоній, перевести графіки з пікових у плато.

Збіг обставин при запроваджені другого етапу реформ: глобальна економічна криза, декласування української економіки, пандемія, невиконання бюджету, руйнівна медична реформа, а саме головне – призначення головним реформатором пройдисвіта та, кажуть, патологічного жлоба Михайла Радуцького відбувся для того, щоб не розтягувати у часі, а навпаки – сконцентрувати весь жах реформи охорони здоров’я в якомога коротший період часу. Ну, щоб аборигени все побачили і відчули на собі. І щоб не вдалося розмити відповідальність.

Нам надзвичайно пощастило, що в Україні в охороні здоров’я все замикається на одну особу – Михайла Радуцького. Він, на відміну від Януковича, не розносить у конвертах гроші медикам, як це робив Федорович, а навпаки – відбирає у них бюджетні крихти, тобто деморалізує рабів.

Орки Януковича розбіглися при перших вбитих у їх рядах. Це незважаючи на всі жести поваги з боку самого президента країни. Медичні раби розбіжаться за півгодини, як тільки країну облетить інформація про першу смерть медика від пневмонії. Далі помиратимуть всі пацієнти. Все буде справедливо.

Автор: Анатолій Якименко, trigger.in.ua